Так граційно, немов кішка,
Тихо підкрадеться нічка.
Й тоді таємнича пітьма
Інші барви поглина.
І хоч місяць та зорі сяють,
Й, здавалося б, тебе звеселяють,
Ти почуваєшся ніби в тумані,
У полоні тієї печалі…
Нікого біля тебе не має
І ніби ніхто окрім тебе Землю не населяє.
Інколи це дає можливість тобі
П очуватися володарем світів.
Та зараз навіває сум
Й безліч печальних дум…
Власна слабкість тебе лякає,
Ніби ніхто тебе не захищає.
