Куди світ котиться?
Що в Україні твориться?
Ніби земля моя,
Та жорстокість ця мені чужа…
Здавалося б, все було тихо,
А насправді назрівало лихо.
Ми країну дали не тим людям в опіку
І за це будемо винні до віку!
Все несподівано розпочалося
І невідомо , що за маскою ховалося,
Та в один момент ця маска впала
І влада наша лице своє показала.
Ми зрозуміли – вони блазні в костюмах,
Та було пізно, з*явився страх…
Вони розділили мою Батьківщину,
Жорстоко, на половину!
Усе… Туман брехні розвіявся,
Жага до волі з*явилася!
Ми сховали сльози
І пішли до свободи!