На старих фотографіях- мертві сміються
Хоч руки холодні, серця їхні б'ються
На жаль, полишивши земну домовину
Летять вони далі в чужу верховину
В скорботі й печалі омиють їх сльози
Вони посміхаються смерті- вельможі
Прийшла покосити їх, вкрасти життя
Забрати останнє щасливе буття
Брехня- те, що ти відпустив і забув,
Що ти свічку пам'яті в серці задув
У полум'ї магми погинуть віка
Із попелу встануть старі імена
Ти знову згадаєш, як кадр за кадром
Ти їх обіймаєш, говориш востаннє
Я знаю твої страшні муки німі
Я чую, як плачеш ти з ними вночі
Я знаю, я бачив, я чув, відчував,
Цю муку у серці своєму тримав
Ти бачила- досі на них він сміється
Обличчя приємним теплом розіллється
Ти знаєш, що він із тобою завжди
Не рвися померти, благаю, живи!
Нема сенсу сприймати смерть ось так. Релігія вчить нас, що це лише перехід з однієї форми життя в іншу.
