Навіщо ми прийшли в цей світ?
Чого ми хочем? Що шукаєм?
Чому на Божий заповіт
Свою увагу не звертаєм?
Хіба ж так тяжко в правді жить,
Рідню та друзів поважати,
В любові Божій щоб ходить,
Дітей і внуків научати?
Невже тим мукам, що прийняв
Господь і був за нас розп’ятий,
Не зруйнувать душі застав, –
І рід наш буде знов проклятий,
Подібно, як в часи Буття,
Коли жили Адам і Єва,
Позбулись райського життя,
Табу вкусивши – плід із древа?..
Мерщій гріхи свої зберім
Та щиро в сльозах каяття
К святому алтарю знесім
З мольбою вічного життя.
22.07.2009 р.