Моя кохана, скарб дорогоцінний,
Всього життя окраса й дивина.
Ти – як дитя, як янголя невинне,
Така як є: з – поміж усіх, - одна!
Буваєш ти весела і сердита,
Буваєш ти і грішна, і свята.
Туманами ранковими обмита,
Від сонячного сяйва золота.
З минулих літ протягуєш ти нитку
У сьогодення, сповнене тривог.
На нитці – твоїх справ сяйне намисто,
Переживання серденька твого.
На твоїй нитці – всі мої походи,
Розлуки наші, втрати, надбання,
І тяжкі біди, що неслись як води,
Дітей хвороби, часте неспання,
І всі мости, що створені між нами
Після руйнівних повеней життя,
І миті щастя, що цвіло піснями
Та кликало летіти в майбуття.
В куточку кухні сядемо під вечір,
Натомлено складемо кисті рук.
Квітчаста хустка з’їхала на плечі,
Годинника чіткий, невтомний звук.
Дивлюсь на тебе! Скільки нам ще жити
Дано від Бога? Чом питаю я?
На тебе ще не можу надивитись,
Налюбуватись, дорога моя!
А це життя минуче, швидкоплинне.
Незчуєшся, як все вже позаду…
Чи не тому з усіх доріг, невпинно,
До тебе, - до єдиної, - іду!
Чудовий вірш-присвята! Ви дуже талановитий і непересічний поет! Браво!
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, пане Миколо! З Вашою творчістю я трохи ознайомився з допомогою нашої чарівниці красного слова Тетяни Лавинюкової. Ви з нею - чудовий творчий тандем!!!
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Олюшка! Сегодня ночью не мог спать:болело мне всё то, что происходит на Донбассе. Там живёт моя старшая сестра... свои боли записал к утру и поместил на страницу сайта.
РАШАМ наз
Очень и очень. (Малюсенький нюансик, если позволите, - "твоїх справ" и "твоїй нитці", чуток как-то "твоїх" и "твоїй"... хотя может и не прав.) А вообще -
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам! Щодо нюансиків - то їх наявність вказує на Вашу небайдужість, на Ваше бачення як плюсів, так і мінусів даного твору. І за них Вам дякую!
А вообще - 
