Присвячується Олені та Олегу Бабкевич (загиблому герою України)
Я вклоняюсь тобі, дружино солдата.
Я вклоняюсь доземно й пробачить прошу
За війну, за твій біль, за сльози та втрату.
І за те, що пробачення це приношу.
Ти пробач нас за чорну хустину на плечах.
Ти пробач за дітей, що без батька ростуть.
Вибач нам депутатські й людські колотнечі.
Вибач, що твій найкращий закінчив свій путь…
Я не знаю як біль твого серця розрадить.
Я не знаю які підібрати слова.
Непотрібні тобі співчуття та поради -
Це слова, як і гірке слово «вдова».
Я вклоняюсь доземно тобі та герою.
Він не вмер, бо його пам’ятають серця.
Справжній був чоловік. Не склав свою зброю.
Захищав Україну і нас до кінця…
29 січня 2014 р.
. Але на своїй землі, а не як покидьки - на чужій. А от пам'ять про наших героїв буде вічною.
