Дружині загиблого солдата

Присвячується  Олені  та  Олегу  Бабкевич  (загиблому  герою  України)

Я  вклоняюсь  тобі,  дружино  солдата.
Я  вклоняюсь  доземно  й  пробачить  прошу
За  війну,  за  твій  біль,  за  сльози  та  втрату.
І  за  те,  що  пробачення  це  приношу.

Ти  пробач  нас  за  чорну  хустину  на  плечах.
Ти  пробач  за  дітей,  що  без  батька  ростуть.
Вибач  нам  депутатські  й  людські  колотнечі.
Вибач,  що  твій  найкращий  закінчив  свій  путь…

Я  не  знаю  як  біль  твого  серця  розрадить.  
Я  не  знаю  які  підібрати  слова.
Непотрібні  тобі  співчуття  та  поради  -
Це  слова,  як  і  гірке  слово  «вдова».

Я  вклоняюсь  доземно  тобі  та  герою.
Він  не  вмер,  бо  його  пам’ятають  серця.
Справжній  був  чоловік.  Не  склав  свою  зброю.
Захищав  Україну  і  нас  до  кінця…

29  січня  2014  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555659
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 29.01.2015
автор: Белка Владимировна