|
В нас сімя є невеличка,
Мама,тато,я й сестричка,
Ну,а ще одна сімейка,
Школа рідна моя ненька.
Мав братів й сестер багато,
І класну мав рідну матір,
Яка вчила наставляла,
Яка весь час нам всім казала,
Навновала говорить вам
Коли почнете ви робить вже,
Те що я прошу від вас,
Ви ж мій перший рідний клас.
Що ж урок уже почався,
Більшість в класі вже сидять,
А бандюги й шантропа,
В клас незаходять.
Класна бере журнал у руки,
Починає провірять,
Хто присутній,хто відсутній,
Тому двійка або п’ять.
Першим йде Іван Алексик,
Той що кличкою один,
Він є фізик й математик,
Але француз він слабий.
Має вдома птице ферму,
Розводить гусей рішив.
Крім гусей ще дома має,
Корову,курей і кролів.
Дальше йде Алексик другий,
Він не фізик ні співак,
Має він айфон четвертий,
Він йому як рідний брат.
Вдома має помідори,
Десь до тисяч сто,
Кажуть,що його той дідо,
Тримає в Чингаві село.
Третя йде в нас королева,
Звати її Габріела,
Прізвище її Андрашко,
Трохи схожа на степашку.
Ви питаєтесь у мене,
Чом вона в нас королева?
Случай був у школі в нас,
На святковий випуск класа,
Вибирали хто із ким,
Буде йти у парі,
То вона майже тоді,
Весь клас перебрала.
Потім йде Іван Баторі,
Трохи схожий на Магоні,
Коли хотів він приходив,
Вдома він усе робив,
Саме краще получалось ,
В нього речення читать,
Як речення він зачитав,
То весь клас він розсміяв.
Пятим членом цього списку
Іде наша група,
ІХББ так називали,
Ісак,Бровді,Боршош.
А що ж вони витворяли,
То було страшнеє,
Бровді своїм сміхом в класі,
Заводив громаду,
Ну,а Боршош своїм сміхом,
Учительську раду.
Боже то було страшнеє,
Що вни молотили,
А Ісак собі дріма біля батареї.
Десь проснеться хіхі-хаха,
Видавав він звуки,
Ну а Владі Волощук,
Був солістом групи.
Він зі своїм телефоном,
Покоряв світ ігор,
Дудул джам і Фруїт ніндзя,
Він проходив сміло.
Ось іде урок французька,
Шутніки готові,
А коли відповідати,
Вони неготові.
Тут учитель піднімає,
Козуба Андрія,
Розказуй ти про Париж,
Андрій щось малює,
Принеси мені ти зошит,
Хай я подивлюся,
Андрй стоїть за партою,
І нагло сміється.
Звертається до дітей,
Французької вчитель,
В п’ятім класі золотий був,
А зараз він дикий.
Ось уже пройшла й французька,
Велика перерва,
Всі веселі і зі сміхом,
Біжать до Марії.
Тьотя Маша для нас учнів,
Була гіпермаркет,і ідальня,
І кафе й апаратна гральна.
Вже як п’ять хвилин пройшло,
Урок давно почався,
Захисто той,що український,
Де весь час ми ржали.
Кола бігали на площі,
Стріляли з воздушки,
Класно було щоби ми ще,
Співали частушки.
Ось почали маршувати,
Неспіша у ногу,
Раз,два,три,чотири,п’ять,
Тут тобі й облога.
Передачі у строю,
Два завзятих хлопців,
Міша Віщак,Женя Федьо,
Бисся і неморщив.
Женя Федьо то скромняга,
Тихий як дитина,
Якщо його ти розізлив,
Скаже тобі скотино.
Ферик я скажу вам чесно,
Ні риба, ні м'ясо,
Коли хоче тоді ходить ,
З ним уже все ясно.
Йому як би вудку,пушку,
Радіє очима,
А якщо ти забереш то,
Плаче як дитина.
Потім йдуть по списку,
Богатирі класу,
Терпай Вася,Демчик Міша,
Із ними опасно.
Вася то рибак завзятий,
Міша качок вмілий,
А як двоє десь нап’ються,
Будь кого б убили.
Пямятаю раз сиділ,
В Боршоша у барі,
Так обоє досиділи,
Що Терпая забрали.
Тости,пісні,привітання,
Вірші вони складали,
Після того случая,
Більш двоє не сідали.
Потім йдуть у нас спортсмени,
Політики,комбайнери,
Психіатри і дитячі педіатри.
Ну давайте ж бо до справи,
Дальше буде більші цікаво,
Дальше йде по нашім списку,
Наташа Тесличко.
Наташа то дівчина вміла,
Про любов все,
І своєю красотою,
Всіх хлопців на повал вбиває.
Потім йде в нас Дарка Русин,
За ниї знати усьо мусай,
Тиха,чесна і красива,
Но дуже-дуже вона писклива.
Боже як начне кричати,
То клас увесь стає мовчати,
І увесь нас дружній клас,
Купуємо Даринці квас.
Потім йде у нас еліта,
Польща,Краків і Комяти,
Є у нас такі студенти,
Які пішли на призиденти,
На юристів,адвокатів
Агрономів і солдатів.
Досиь було рахувати,
Треба мало шось писати.
А наступним буде в нас,
Наталія Густі,
Ох про неї говорити,
То книжки писати,
Але я одне щось хочу,
Головне сказати.
Гарна дівчина неспорю,
В школі все сміялась,
Ну а в Польщі десь зо місяць,
Малину збирала.
Євро трохи нахапала,
Й привезла додому,
А зараз собі отдихає,
І колише ногу.
Потім йде у нас дівчина,
Має магазин єдиний,
Той зелений,що Боржава,
Мама ним всі управляла.
Потім йдуть дві одеситки,
Дві студентки,дві бандитки,
Нехай буде так як є,
Вони подруги дві усе.
Кажуть ми студенти.
Народ дуже бідний,
Про Поповичу й Шепаньку,
Напишу як вмію.
Поповичка то для класу була,
Опасная штучка,
Як подивиться на тебе,
Всьо тобі вже кришка.
Ми казали,що Марянка,
Є для нас шіфіні,
Якщо її обідити,
Скаже тобі лишиня.
Шепанька то є крута баба,
Вона просто рулить,
Мінділєєв і Ньюто,
В углу тихенько курять.
Формули там алгоритми,
Квадрати,рівняння,
Ну іще й додатки,
Але мала на лиці,
Дві сексуальні крапки
ID:
558109
Рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата надходження: 08.02.2015 10:13:54
© дата внесення змiн: 08.02.2015 10:13:54
автор: Юрій Боршош-Кумятський
Вкажіть причину вашої скарги
|
