UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анатолійович: Покарання (На вірш Олександра Печори "Невже ж, невже?) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 04.08.2017 - 07:32
Ото як влучно і справедливо!!! У обох віршах - вказана дорога до покращання!!!      
Циганова Наталія, 21.02.2015 - 10:17
Ох,как здорово!И эти последние две строчки - музыка.Нельзя подобной гнили множиться,как плесени...  
Мазур Наталя, 01.12.2014 - 22:56
Згідно християнського вчення за ворогів треба молитися, а не призивати на них кару. Молитися, аби Всевишній розуму і мудрості їм дав не чинити біду, розбій, наругу. Врешті, кожен сам вирішує, про що просити у Господа, але ж потім кожен нехай розмірковує, чому його молитва не почута. Думаю, із цього вірша можна зробити добротну сатиру на своїх та чужих ворогів. Ти ж можеш, Сергію!
Олександр ПЕЧОРА, 01.12.2014 - 10:47
Я ж кажу: писаний отой мій віршик декілька років тому. Я назвав би його "НЕВЖЕ ПОКИНУВ НАС ГОСПОДЬ?" так "клубні рамки" чомусь не дозволяють довгої назви. А ще в начитаному я в другому рядку вживаю заборонене грамотним "компутером" слово. Теж довелося змінити, але, може, так і цікавіше. До речі, якось у вірші "Монолог з "Хюндаю" мені довелось за вказівкою цензурної залізяки замінити слово Азаров на Хазаров. І класно прижилось!  А отакі тексти, які вириваються з тебе, я можу вживати на мітингах... То що мені потрібно писати, наприклад, як воює, добряче вже контужений, мій зять доброволець-ведевешник, коли таких тисячі? А суть!?. В слово ж охудожнене прагну вставляти акценти... Отак, наприклад, давненько в публіцистичному вірші передбачив продажність Таї Повалій та ще кількох відомих переперевертнів. Отак народив слово "янУчари", "дУляри", або вислів "Не вигринджолюйтесь занадто!" Про те, що пишуть всі, я не пишу багато, або й зовсім не пишу. Хоча, наприклад, про Василя Симоненка створив чимало творів (і пісенних також)... Бувало, виставлю на сайті нашому щось душевненьке, ліричноіронічне, а мені хтось з білого, а то, вибачте, й з "дебілого" списку закине про невчасність чи не актуальність... Чи якийсь "голубок" - єхидно пародійне, а інші пташечки потім докльовують. Або якийсь черговий конкурс, де вірші треба "лайкати", щоб увійти хоча б в сотню... З поміж інших видавництв примірився, чимало друкувався й подвижничав у Апалькова ("Склянка Часу"), й там безсовісно халтурять. Або, коли ініціював збірник поезії одноклубників "СВІТАЄ...", зібрав і впорядковував, а "шеф" сайту гарні наміри наші знищив своїми, на мою думку, принизливими амбіціями. ...Отоді в безвиході й зависаєш. Шаную я дружбу, але якось і написав:"Найбільше стережися... друзів". А літературно-мистецьку як і громадську роботу веду й досі активно, але наш (чи не наш?)"Клуб поезії" настільки розрізнений!.. його світять і гальмують. Як же непросто і як добре БУТИ СОБОЮ.  
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
