Залиш, це надто важко,
ні нарікань, ні намагань..
П'янить дурман..
цей спротив!
Ще покірний..
Та, щодалі -
більш навислий..
Спокусливий..
Нестримний!!..
В тобі розтаяти;
а краще розцвісти!
Та тим чарівним,
квітучим,
цвітом-тілом
шелестіти..
Любитися..
Кохати..
Скаженіти..
Зівянути та знову розцвісти!!!
****
Звабливими думками оповита -
ТИША..
ШЕПІТ..
Невиказані ласки,
біжать мурахами,
по тілу вкриті,
піднесені від зваби-втоми, волоски..
Та все ж журба..
безсоння..
Та, щоночі -
омріяне,
виснажливо надумане,
але живе..
До болю..
До кісточо́к..
До хворої уяви,
чи сну, побаченого,
десь, колись..
ТВОЇ..
МОЇ..
А може НАШІ ???!
Незбагненні, неосяжні:
досі, ще невтілені бажання і думки..
P.S.
2015