UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Этилен: Деградация - регенерация - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Серафима Пант, 30.10.2014 - 21:50
Коли назбиралося болю по вінця,Не кинеш копієчку - чаша надкрай, На марно ти сили свої не втрачай, Не кидай в вогонь безнадії полінце. Одному у полі війна – то поразка. З своїми думками боротись не варт. Якщо зник з життя перебірливий фарт - До друга звернись. Не соромся. Будь ласка. Людина у світі - маленька комашка І в повені бід безсила вона, Та знайдеться той, хто має човна. Не смійся – ридай, коли дихати важко. Нехай день пройде у розборі польотів. Втуп очі у стелю, та в себе дивись, Наступного разу не помились, Бо сліпить життя камікадзе – пілотів. Хук справа, хук зліва. Защо та навіщо ? Так доля гартує. Її ти почуй ! Дароване Богом тобі не змарнуй. Від правди втечеш - до безвиходу ближче. Для чого відкрила ту скриньку Пандора ? Чому доброта свій рейтинг втрачає, Чом чесність, як прісна вода висихає, Для чого у світі біда є та горе. Хто біль відчував – смак життя зрозуміє. Є близьких любов, що сильніша напасті. Із бурі тривог прийде райдуга щастя. Змінити все можна, бо лишилась надія. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
