Якось всі свої частини Українська мова
Запросила на пораду, серйозну розмову.
-Що ж це робиться , панове!-
Строго запитала,
-Поміж вами ворожнеча,
Мови геть не стало!
В школі, дома, на роботі
Суржик, лайка- просто жах!
Затривожились частини,
Охопив їх сильний страх.
-Нам потрібно терміново
Обирати короля,-
Обізвався тут Іменник,
-Ним би стати міг і я.
Усі знають, що предмети
Визначаю тільки я.
Вам , частини, пощастило б
На такого короля.
Тут образився Прикметник,
-А ознаки? Як без них?
Неможливо описати все навколо,
Колір зник!
Некрасиве все, несмАчне,
Невелике, немале,
-Так , що в мене теж, пробачте,
На корону шанси є!
Дієслово здивувалось,
-Можна і обрати.
Тільки, що ж це ви про мене
Стали забувати.
Ви ж без дії безпомічні
Слабкі, безпорадні.
Все привести до порядку
Зовсім недоладні!
-Неповторні всі зібрались?-
Запитав Займенник.
-Я, як треба, заміню
Вас , пане Іменник!
Не кажу вже
Про Прикметник,
Про тебе, Числівник.
Як шукати кращого
Можна серед рівних?
Перше- досить сперечатись;
Друге- порахуйте,-
Закликав частин Числівник,
-Дарма не мудруйте.
Нас тут шестеро зібралось,
Всі ми самостійні.
Ми для мови необхідні,
Дружні і надійні.
-Як чудово, що мені,-
Засміявсь Прислівник,
-Не потрібно доводити,
Що я серед рівних!
В нас на всіх одна матуся-
Українська мова!
Вона завжди дуже добра
До кожного слова!
Ходневич Л. 2011р.
Dixi відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЯКОСЬ 2, присл. часу. Одного разу. Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч. Високо, трохи не серед неба, стояв місяць, ясний, блискучий, повний (Нечуй-Левицький, I, 1956, 53); А якось, коли розмови ущухли, Шевченко заспівав пісню (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 214).