Якось всі свої частини Українська мова
Запросила на пораду, серйозну розмову.
-Що ж це робиться , панове!-
Строго запитала,
-Поміж вами ворожнеча,
Мови геть не стало!
В школі, дома, на роботі
Суржик, лайка- просто жах!
Затривожились частини,
Охопив їх сильний страх.
-Нам потрібно терміново
Обирати короля,-
Обізвався тут Іменник,
-Ним би стати міг і я.
Усі знають, що предмети
Визначаю тільки я.
Вам , частини, пощастило б
На такого короля.
Тут образився Прикметник,
-А ознаки? Як без них?
Неможливо описати все навколо,
Колір зник!
Некрасиве все, несмАчне,
Невелике, немале,
-Так , що в мене теж, пробачте,
На корону шанси є!
Дієслово здивувалось,
-Можна і обрати.
Тільки, що ж це ви про мене
Стали забувати.
Ви ж без дії безпомічні
Слабкі, безпорадні.
Все привести до порядку
Зовсім недоладні!
-Неповторні всі зібрались?-
Запитав Займенник.
-Я, як треба, заміню
Вас , пане Іменник!
Не кажу вже
Про Прикметник,
Про тебе, Числівник.
Як шукати кращого
Можна серед рівних?
Перше- досить сперечатись;
Друге- порахуйте,-
Закликав частин Числівник,
-Дарма не мудруйте.
Нас тут шестеро зібралось,
Всі ми самостійні.
Ми для мови необхідні,
Дружні і надійні.
-Як чудово, що мені,-
Засміявсь Прислівник,
-Не потрібно доводити,
Що я серед рівних!
В нас на всіх одна матуся-
Українська мова!
Вона завжди дуже добра
До кожного слова!
Ходневич Л. 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530281
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2014
автор: Dixi