ВОВКИ(1943)
(Переклад з М.Джаліля/ І. Френкеля)
Люди кров проливають в боях:
За добу скільки тисяч помре!
Чують здобичі запах, кружком
Вовки нишпорять ніч на живе.
Розгоряються очі вовчиськ:
М'ясо коней і м'ясо людей!
Ось стрільби однієї ціна!
Ось нічний урожай батарей!
Зграї вовчої грізний вожак
Потішався банкету, хмелів, -
Вмить завмер. Це його прикував
Тяжкий стогін, що поруч злетів.
Головою в березу спиравсь,
Марив ранений, болем томивсь.
І береза хиталась над ним.
Побивалась, як мати, над ним.
Все, жаліючи, плаче кругом:
І стебло, і останній листок –
Осідає в траві не роса,
А невинні сльозини квіток.
Старий вовк зупинивсь над бійцем,
Обдививсь і обнюхав його,
Та ще в очі заглянув, чомусь
Не чіпав бідолаху, пішов.
На світанку і люди прийшли.
Бачать: ранений дихає ще.
І надія якась іще є,
Що з іскринки життя спалахне.
Люди в тіло ввігнали вперед
Шомпол з вогнища, без каяття,
Потім вже на березі, в петлі,
Це безсиле сконало життя…
Люди кров проливають в боях:
За добу скільки тисяч помре!
Чують здобичі запах, кружком
Вовки нишпорять ніч на живе.
Вовки – звірі! Страшніше звірюк
Зграї хижих двоногих тварюк.
Муса Джалиль/ И.Френкель
Волки(1943)
Люди кровь проливают в боях:
Сколько тысяч за сутки умрет!
Чуя запах добычи, вблизи
Рыщут волки всю ночь напролет.
Разгораются волчьи глаза:
Сколько мяса людей и коней!
Вот одной перестрелки цена!
Вот ночной урожай батарей!
Волчьей стаи вожак матерой,
Предвкушением пира хмелен,
Так и замер: его пригвоздил
Чуть не рядом раздавшийся стон.
То, к березе припав головой,
Бредил раненый, болью томим,
И береза качалась над ним,
Словно мать убивалась над ним.
Все, жалеючи, плачет вокруг,
И со всех стебельков и листков
Оседает в траве не роса,
А невинные слезы цветов.
Старый волк постоял над бойцом.
Осмотрел и обнюхал его,
Для чего-то в глаза заглянул,
Но не сделал ему ничего...
На рассвете и люди пришли.
Видят: раненый дышит чуть-чуть.
А надежда-то все-таки есть
Эту искорку жизни раздуть.
Люди в тело загнали сперва
Раскаленные шомпола,
А потом на березе, в петле,
Эта слабая жизнь умерла...
Люди кровь проливают в боях:
Сколько тысяч за сутки умрет!
Чуя запах добычи вблизи,
Рыщут волки всю ночь напролет.
Что там волки! Ужасней и злей
Стаи хищных двуногих зверей.
ID:
516861
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 13.08.2014 04:58:34
© дата внесення змiн: 03.12.2014 04:17:44
автор: Михайло Нізовцов
Вкажіть причину вашої скарги
|
