Кричати в безодню,
Падать, злетів,
Ти би все зміг, та не схотів.
Пірнути б в пучину, та повітря нема,
Змінити б лічину, та ця дорога.
Дертися б в гори, полишивши все,
Забути про горе, що ніяк не мине.
Скорити би світ, та нащо воно?
В жилах твоїх не кров, а вино.
З вуст твоїх лине отруйний той дим,
Хотів би зустрітись, та немає із ким.
Рушив би в путь,
та ні як не дадуть.
Ріку б здолав,
Та мости не зведуть.
Так повелося, можеш, чи ні,
Все, чого хочеш, зникає на дні.
