Над безоднею

Кричати  в  безодню,
Падать,  злетів,
Ти  би  все  зміг,  та  не  схотів.
Пірнути  б  в  пучину,  та  повітря  нема,
Змінити  б  лічину,  та  ця  дорога.
Дертися  б  в  гори,  полишивши  все,  
Забути  про  горе,  що  ніяк  не  мине.
Скорити  би  світ,  та  нащо  воно?
В  жилах  твоїх  не  кров,  а  вино.
З  вуст  твоїх  лине  отруйний  той  дим,
Хотів  би  зустрітись,  та  немає  із  ким.
Рушив  би  в  путь,
та  ні  як  не  дадуть.
Ріку  б  здолав,
Та  мости  не  зведуть.
Так  повелося,  можеш,  чи  ні,
Все,  чого  хочеш,  зникає  на  дні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515843
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2014
автор: Руслан Усачов