Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Мартиненко: Спиніться благаю… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дмитрий Дробин, 09.10.2019 - 10:46
Вірш чудовий, але що ж нам робити?...Суворі люди в однострої Вбивають один одного що дня. Політики говорять і говорять, У кожного солдата є сім’я. Нам з телевізора твердять про перемогу, Але немає там політиків дітей. І з Заходом немає сенсу в перемовах. Вони глухі до нас і наче без очей. Це дуже важко усвідомити, що треба Нам домовлятися з колишнім ворогом. Війна – це для політиків потреба, Тоді раби слухняніше під батогом… 09.10.2019 Дмитро Дробін Салтан Николай, 16.06.2014 - 22:20
Чи то збіг чи то щось інше, але Ваш герой, як і мій є джеролом опори, сили (хай навіть майбутньої). а може і справді діти це рушійна сила до змін
Людмила Мартиненко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мабуть зараз кожне українське серце "кричить" про зупинку війни... ми живемо не в часи королів та рицарів, щоб воювати за землі, живемо в часи цивілізації - та на привеликий жаль дехто заблукав у віках чи просто "загрався"....
Ірина Хміль, 16.06.2014 - 19:40
Беруть за душу Ваші поетичні рядки- щемні і проникливі... Гарна поезія.
|
|
|