ПЕРЕДМОВА. Я вважаю, що зараз лірика
має бути громадянська, історична та філософська,
щоб осмислити, що відбувається у світі,
щоб поети роз‘яснювали людям, які ще не розуміють,
який нинішній стан в Україні, і щоб закликали
до єднання і проти сепаратизму та війни,
або ж просто мовчали, якщо розумного немає що сказати…
Я не можу, на жаль, як раніше:
Читати спокійно про кохання вірші,
Вітати друзів зі святом банально,
Адекватно сприймати оцінку «похвально»,
Коли йде мова про війну і страждання,
Закривати очі на коментарі-вихваляння…
Але я можу і хочу ще більше, ніж раніше,
Побажати всім, не тільки жінкам, у віршах
Бути толерантними і не стріляти словами,
обережно ділитися власними думками,
Відмовитись тимчасово від недоречних смайлів,
І не виставляти в цей тривожний час еротичних файлів,
Бо весна в цьому році мінорна і особлива,
То ж моліться, люди добрі, щоб сталося ДИВО!
Щоби не розцвіла весна кривавими квітами,
Щоби мирне небо голубіло усюди над світом,
І не лунали більше постріли й не горіли шини -
Будьте, друзі і незнайомі, щасливими!
