Відійшли літні дні, вже і серпень спливає...
Наче і не було цього теплого раю,
Квіти всі відцвіли, лиш жоржини буяють,
І холодні вітри дмуть з південного краю.
Пишний цвіт віддали літу теплому рози,
Їх попереду ждуть холоди і морози.
Хоч сніги упадуть, холод візьме в обійми,
Та тепло твоїх рук душу враз відігріє.
Світло любих очей, наче неба дарунок.
Хай зупиниться час! Ніжний твій поцілунок
На кохання крилі підійме аж за хмари, –
Літо там без кінця даруватиме чари.
06.08.2011 р.
