Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Едельвейс137: ВДАВАНИЙ ДІАЛОГ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Променистий менестрель, 24.04.2014 - 21:10
Та ні ж Едельвейсе.Це я не зрозумів - думав що річ про сльози які втоптали... А у Вас зовсім ні. Вибачаюсь, спішно прочитав... І розгойдав тему... А щодо віршів так ми всі мабуть самоучки. Немає ж окрім літературних інститутів навчальних закладів щодо цього. Та їх закінчували одиниці. Не беріть в голову. Все у Вас буде і вже є добре. Ще раз вибачаюсь за поспіх. Променистий менестрель, 24.04.2014 - 15:32
Добрий день, Едельвейсе. Щодо вірша... В якому послідня стрічка має слово "втоптала" - чому? Поміркуємо...Недосить радості польоту. Романтики життя. Перебільшує сила тяжіння. Зникають соловї. Про це добре пише Річард Бах в своїй книжечці "Чайка Джонатан Ливингстон" - не як реклама, а лише згадка до теми розмови. Це звичайно моя інтерпретація, не більше... Вибачаюсь. Едельвейс137 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю чи правильно відповім, але перед тим, як написати це слово я також задумалася, але згадала українську народну пісню"утоптала стежечку на базар" Тому вирішила написати так, як йшов текст, як я його чула. Змушена признатися вам, що я самоучка і знаю, про свої недоліки, але не вистачає відповідної освіти, щоб виправляти себе, хоча дружу із словниками і стараюся вчитися у досвідчених, намагаюся зрозуміти ваші зауваження, за які щиро вдячна. Едельвейс137 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую за увагу до моїх віршів і відгуки.
|
|
|