Погоджуюся вповні з тим,
Що поетичне слово – це серйозно,
Що рахуватись треба з ним
І не виважувать чи модно.
Звертаюся до тих кому
Це розуміння не під силу,
Бо розуміння у тому,
Щоб слово було серцю миле.
Щоб утішалася душа
Квітучим різнобарв’ям слова;
Його нев’януча краса
Жила навіки в рідній мові.
Поетом можеш ти не буть,
Але кохай вкраїнську мову,
Пізнай її духовну суть,
повір у святість слова.
Бо слово твоє – дух живий,
Наповнений любов’ю неба.
Його пильнуй і бережи –
Безцінний дар воно для тебе.
Згадай, що словом Бог створив
Усе живе, що є на світі;
Усе людині підкорив
І заповів, щоб Словом жити.
Явив у Слові Він Себе,
В улюбленому Свому Сині;
Він Словом визволив тебе
І ти спасенний Словом нині.
Пізнай у Слові Бога ти,
Прийми у серце Його Слово.
Не забариться Він прийти:
Його присутність – наша мова.
Хай твої вимовлять вуста –
Благословенний будь, Ісусе! –
І хай ця Істина свята
Назавжди буде в твоїм дусі.