На вулиці та на майдани,
Народе втомлений, виходь!
Зневіри розтрощи кайдани –
Свободи, волі прагне плоть.
І сам собі давай розраду,
Не сподівайся ні на мить,
Бо то уже не є держава,
Що Конституцію ганьбить.
Зрікайся від менталітету
Панів покірного слуги,
Що жив з тавром постійним «вето»,
Так, ніби люди – вороги.
Виходь на вулиці, майдани,
Кричи, сопи та не мовчи.
Не дай розкрасти у державі
Землі останньої шматки.
Ти тут ніхто. Ні суд, ні влада
Не вирішать питання, ні!
Лише згуртована громада
Налагодить життя тобі.
Все розгребли, немає злуки,
Та не раби ми, не скоти.
Єднання – наша запорука
Постати гідними людьми.
Виходь на вулиці, майдани,
Виходь, бо ти не здох іще!
Безправності зніми кайдани,
Ганебне явище людське!
