Ні мармур, ні монументи позолочені
не переживуть могутніх віршів цих,
в них сяятиме образ твій відточений
між статуй занехаяних, брудних.
Коли розвалить статуї війна безжальна
і ворожнеча труд каменярів у пил зітре,
ані меч Марса, ані вогонь безжальний
не знищать могутній запис про тебе.
Шедевр невпинним часом не знесе,
безсила буде ненависть людська.
Серед нащадків, що світ розрушать до кінця,
він місце знайде, йому і там буде хвала.
До суду Страшного, коли сам встанеш,
живи у віршах цих, таланту генія на славу.
Вільям Шекспір Оригінальний текст
Not marble nor the gilded monuments
Of princes shall outlive this pow'rful rhyme,
But you shall shine more bright in these contents
Than unswept stone, besmeared with sluttish time.
When wasteful war shall statues overturn,
And broils root out the work of masonry,
Nor Mars his sword nor war's quick fire shall burn
The living record of your memory.
'Gainst death and all oblivious enmity
Shall you pace forth; your praise shall still find room
Even in the eyes of all posterity
That wear this world out to the ending doom.
So, till the Judgement that yourself arise,
You live in this, and dwell in lovers' eyes.