А ночі стали ще коротші,
Бо в них з'явилась тільки ти.
І глибоко так проникаєш в очі
Серед легкої темноти.
Всміхаєшся так легко, щиро
І тиснешся так ніжно до грудей
Ти мрієш знов про своє диво
Та згадуєш забутих вже людей.
А ночі стали ще коротші,
Бо теплота твої солодких губ
Заснути не дає цієї ночі
І тебе будить серця мого стук.
Твої оранжево-маленькі мрії
Я тепер бачу в своїх снах.
І також щиро в мрії вірю,
Коли ти спиш у мене на руках...
