Во Ім’я Господа Отця
І Сина Божого Христа,
І святого Бога Духа,
Про Миколая пісню слухай.
Миколай для всіх людей
Був зразком християнина
Допомагав і в ніч, і в день
Коли нужду мала людина.
Незлобивий і спокійний,
Батьком був він для сиріт.
Допомагав злиденним бідним
В печалі тішив і поріг
Його будинку був для всіх,
Порогом в праведне життя,
Вогонь надії там світив
І радісного майбуття.
Коли ж Лікійський імператор
Повів гоніння і війну
На християн – Микола правив,
Заспокоював паству
Його в темницю посадили
Антихристи злі іновіри
Константин прийшов Великий
Об'єднав країну й віру.
Єретик Арія здурів
І мову глупоти повів:
Божість Христа не признавати
Микола став так захищати,
На Вселенському соборі
Христову божість, що поволі
Друзі стали, наче в морі
Хвилі проти слів Миколи.
Але деякі із них
Удостоялись видіння.
Мати Божа друзів цих
Відвідала. Благовоління
Зійшло на праведних отців
І вони уже з тих пір
Не тільки стали признавати,
А й за святого його мати.
Повернувшись із собора
Угодник Божий, наш Микола
Все праведне своє життя
Віддав для Бога, для Христа.
До глибоких літ прожив
Лише кілька днів хворів
І в триста сорок третій рік
Взимку, в грудні лишив світ.
Чесне тіло в місті Міри
В соборній церкві положили
Скоро тіло істочило
Цілюще благовонне миро.
Багато хворих ізцілилось
Намазавшись цим святим миром
Мощі з міста Мір Лікійських
Перенесли в Бар, місто італійське.
Хто молиться і вірить в Бога
Незнанні труднощі, дорога
Кінець щасливий буде мати,
Христос хранить і Божа мати
Чудотворця Миколая,
Хай з дитинства кожний знає:
– Той хто Бога величає,
Тому й Бог допомагає!
