Твої поцілунки – найкращий десерт,
Обійми ранкові – сніданок.
Усі вихідні лиш для тебе концерт
Влаштовую я в нашій ванній.
Все тіло моє ти напам’ять знаєш
І кожну клітинку цілуєш,
Завжди підсвідомо мене відчуваєш,
З моїм песимізмом воюєш.
Твій дотик – мій власний електрошокер,
Мурахи танцюють канкан.
Щодень не вгадаєш. Це партія в покер.
Ти – сонце, ти – сніг, ти – туман.
І кожна хвилина ніжності
Затягує. «Ще», – шепочу…
Себе віддаю без погрішності,
Струмком в океан твій течу…
