Ти прийди, як засвітяться зорі –
Діаманти в небес висоті.
Сядем поруч удвох, поговорим
Про кохання, про долю в житті.
Будем слухать під пологом ночі,
Як хтось голос таємний дає.
Буду ніжно дивитися в очі,
Буду пестить волосся твоє.
Обніму я тебе і пестливо
Поцілунками вкрию чоло.
Я забуду про долю зрадливу,
Як відчую кохання тепло.
Місяць нам у віконце загляне,
Роз’ятрить почуття, і без сну
Я зустріну рожевий світанок
І прославлю іще раз весну.
Ти прийди, мого серця бажання,
Більш не можу без тебе я жить.
Ти прийди! Я всю силу кохання
Лиш одній тобі хочу зложить.
Ти прийди! Нехай серце не плаче.
Я своєю тебе назову.
Ти прийди! Нехай люди побачать,
Що щасливий і я наяву.
Янка Золак
Ты прыйдзі, як засьвецяцца зоры
Ты прыйдзі, як засьвецяцца зоры
Дыямэнтамі ў высі нябёс.
Сядзем побач з табой, пагаворым
Пра жыцьцё, пра каханьне і лёс.
Будзем слухаць пад вэлюмам ночы
Таямнічых істот галасы,
Буду ласкава зорыць у вочы,
Буду песьціць твае валасы.
Абніму я цябе і пяшчотна
Пацалункамі ўкрыю чало.
Я забуду аб долі самотнай,
Як адчую каханьня цяпло.
Месяц к нам у вакенца загляне,
Усхвалюе пачуцьці, й бяз сну
Я сустрэну ружовае раньне
І яшчэ раз услаўлю вясну.
Ты прыйдзі, майго сэрца жаданьне,
Безь цябе болей жыць не магу.
Ты прыйдзі! Я ўсю сілу каханьня
Для цябе аднае берагу.
Ты прыйдзі! Няхай сэрца ня плача.
Я сваею цябе назаву.
Ты прыйдзі! Няхай людзі убачаць,
Што шчасьлівы і я наяву.
