Три подружки в Стрию жили,
З малих літ вони дружили:
Ведмедиха і зайчиха,
І ще третя – то ослиха.
Сім’ї всі вони створили
І потомків народили.
Ніде правди тої діти,
Різні були у них діти:
В ведмедихи ведмежа –
Працьовитеє дитя.
У зайчихи зайченятко –
Хитре, мудреє дитятко.
А в ослихи ослик Ацьо –
Ні до книжки, ні до праці.
- Ацю, - просить сина мама, -
Йди уроки вчить.
- Ще рано. Зараз фільм я додивлюсь,
До книжок тоді візьмусь.
Подививсь один і другий.
- Ти уроки вчити будеш? –
Знову матінка пита.
- Ой, болить щось голова,
Завтра вранці почитаю,
Зараз краще погуляю.
От яке Аця навчання –
Фільми, музика, гуляння.
Школу з горем пополам
Закінчив, та знань не мав.
Професію не здобув –
До наук лінивим був.
В податковій працювати
Став Мишко наш вайлуватий.
В раді пост зайняв високий
Стьопа – заєць косоокий.
Ацьо круть-верть – покрутився,
На багатій оженився.
Що цим хочу я сказати?
Можеш і не працювати?
Можеш. Та не все життя.
Слухай далі про осла.
Нудно Ацю стало жити
І нічого не робити.
В казино він став ходить,
Щоб там гроші заробить.
Заробив? Що мав, програв!
Ще за борг і дім заклав.
Щоби Аця не убили,
Жінка борг увесь сплатила,
Розлучилась з ним і з хати
Вигнала. Став бомжувати
Наш віслюк – такий кінець.
Хто дослухав – молодець!
Наче Ацьо, не лінись.
В молоді роки учись.
Ремесло здобуть старайся,
Лиш на себе покладайся.
Будеш мати хліб і хату –
Не прийдеться бомжувати!
які навіть не розуміють що їх чекає...
