"Нет,ребята,все не так..."
(В.Высоцкий.)
Я дивлюсь на засніжений квітень,
На сльоту,на небес каламуть...
Якось стало не так все на світі:
Ніби й сонце по-іншому світить
І вітри не по-доброму дмуть.
Не так пахнуть дощі,
Не гудуть так хрущі
І зозуля кує скупувато.
Не ті барви і смак,
І співають не так...
Та й немає охоти співати.
Я дивлюсь на засніжений квітень,
На заляпані очі авто,
А душа бачить іншу палітру,
А душа гола змерзла під вітром
І вмовляє хильнуть грамів сто...
Все одно вже не так
Будуть сіяти мак,
Не зійдуть на городі коноплі...
Вже не крутять давно
В нашім клубі кіно
І все більше жуків на картоплі.
Може справа тут зовсім не в квітні,
Не у цій аномальній весні?
Може дні ці такі непривітні
Не тому що сади не розквітли,
А тому що причина в мені?
Я так рідко сміюсь,
Що трясе землетрус,
Щоб я,врешті,комусь посміхнувся.
Взимку б'ють блискавки,
В травні мерзнуть садки,
Щоб хреститися я не забувся...
Квітень 2003