Заскрипіли морози колючі,
Закували у лід тихий став,
Закрутили хурделиці жгучі
Коломийку, бо час їх настав.
Розігнались вітри у аркані,
Польку віхоли поряд ведуть.
І сніжинки, відірвані з хмари,
Вирушають , вальсуючи, в путь.
Хуга жваво гопак завертіла,
Завірюха співа залюбки
Їй метелиця приспів свистіла
І дзвеніли у тон бурульки…
В чистім полі зима бенкетує,
Небеса об’єднавши і твердь, –
Свій кінець гомінливо святкує,
Слуг пустивши своїх в круговерть