Осінній день
Вже вдосталь літа. Господи покрий
своєю тінню сонячний годинник
і в лан годинний відпусти вітри
Підгонь щоб запізнілий плід достиг,
дай двійко днів літеплих на прощання
та хай довершить солодкість остання
смак виноградних кетягів важких
Тепер бездомний не збудує дім,
Тепер самотній хай не жде розради,
Йому ж бо над листами зорювати
Читати знов, та знов туди – сюди
Алеями бродить під листопадом.
Herbsttag
Herr, es ist Zeit. Der Sommer war sehr groß.
Leg deinen Schatten auf die Sonnenuhren,
und auf den Fluren lass die Winde los.
Befiehl den letzten Früchten, voll zu sein;
gib ihnen noch zwei südlichere Tage,
dränge sie zur Vollendung hin, und jage
die letzte Süße in den schweren Wein.
Wer jetzt kein Haus hat, baut sich keines mehr.
Wer jetzt allein ist, wird es lange bleiben,
wird wachen, lesen, lange Briefe schreiben
und wird in den Alleen hin und her
unruhig wandern, wenn die Blätter treiben.
Rainer Maria Rilke, 21.9.1902, Paris
Цікавий переклад. Майстерно перенкладено. Мені вже траплялися переклади цього вірша українською. Зокремау автора Артур Сіренко.
Пантелій Любченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за високу оцінку. Після того як цей вірш перекладали Микола Бажан, Василь Стус, Михайло Орест, Мойсей Фішбейн ( http://rilke.org.ua/verses/bilder1_2_uk.html ) було важко зважитись на публікацію свого перекладу. Проте, бачте, набрався сміливості.
