Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лілія Ніколаєнко: На перехресті доль ми не зустрілись… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ігор, 20.01.2013 - 21:48
Любов від ран лише сильніше, Мов крові хоче та любов, А ви, щодень усе рідніше, Я радий, що зустрілись знов. І сум ось той вже не зашкодить, Бо ми зустрілися таки, Я буду потайки приходить, І зазирать в твої думки. Ніхто не зможе написати, Чи смітиме писати Вам, Покликать в сни, щоб покохати, Й віддати шану Небесам. Маруся Чурай, 13.01.2013 - 14:12
Кучеренко Саші: Шукаєш собі подругу? І виклав суть своєї обпеченої душі в вірші "Я - ЦІЛИЙ НАРОД" Імунна система - холодна, як лід, Завмерла на місці, немов під гіпнозом, Її поїда ненажерливий СНІД, Мене ж лікарів не лякають прогнози. Сміливо ширяюсь, палю я і п'ю, Люблю випадкові статеві стосунки, Нічим не зломити упертість мою, Плюю на скупі лікарів підрахунки. Ну-ну! Ми стали в чергу за таким геніальним поетом - носієм новітніх генів!!! Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не зрозуміла, яке цей коментар має відношеня до віршу..
Наталія Ярема, 11.01.2013 - 21:51
"Моя душа, як перли, розсипаласьВ чиїсь зрадливо-невиразні мрії..." Дуже гарно! Лія***, 10.01.2013 - 12:02
Лілю, дуже гарно, проникливо... Але шкодуючи за тим, що не сталось, ми часто не розуміэмо... а що як це від нас доля відводить спеціально... можливо, ми на все дивимся через призму своіх ілюзій, а дійсність набагато прозаічніша...
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це правда, Лілю. Але пишучи цей вірш, а мене була ось така думка: часто ми хочемо знайти близьку людину, а такі може бути багато, просто вони знаходяться далеко, і з ними не можливо перетнутися.. А вони там думають так само.
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Віталію, я ніби Поплавський - іду і кожного разу повертаюся!
Валентин Бут, 09.01.2013 - 19:39
Перехрестя доль...Коментуючи сьогодні книгу Threads of Time колеги по Автономії Lauren Gray, наштовхнувся на давнє китайське прислів"я, яке вона поставила епіграфом. Ось воно:An invisible red thread of fate connects those who are destined to meet, regardless of time, place or circumstances. The thread may stretch or tangle but it will never break. Як Вам цей погляд, люба Ліечко! Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
останнім часом я все частіше вірю у долю або у фатум...
Салтан Николай, 09.01.2013 - 18:24
... ох і емоційно, чутливо, вражаюче ... цікава та сильна образність, яка підсилює зміст вірша...
|
|
|