Тихо-тихо сніг лягає
На поля і на лужок.
І пестливий сон я маю –
Тихий, білий, як сніжок.
Завірюха завиває,
Свище вітер за вікном.
Сум тривожний набігає,
Студить душу холодком.
Так тріщить мороз рипучий,
Що на небі місяць вкляк,
Але тепло біля печі
Слухать тріскіт поліняк.
А як сонечко засвітить,
Заіскриться все навкіл.
І гарніш немає в світі
Зимніх чарівних деньків.
Юля Гушчынская
Зімовы настрой
Ціха-ціха снег лажыцца
На палі і на лужок.
І пяшчотны сон мне сніцца –
Ціхі, белы, як сняжок.
Завіруха завывае,
Свішча вецер за акном.
Сум трывожны набягае,
Студзіць душу халадком.
Так трашчыць мароз рыпучы,
Што на небе месяц змерз,
Але цёпла каля печы
Слухаць мне паленаў трэск.
А як сонейка засвеціць,
Заіскрыцца ўсё вакол.
Прыгажэй няма на свеце
Зімніх казачных дзянькоў.
