Горіхи доспіли.
За ніч, поцілувавшись із інеєм -
З зеленого в жовтий -
перетліли,
бо жовтень.
А, коли покохаються
завтра з морозом -
стануть голими
І голомозими
простягатимуть руки
у листопадово-синє небо.
МОя нинішня треба -
молодими горіхами
в зелених льолях -
повними жменями -
цілу скриню,
щоб не боліло
Простору
під час розтину
слізьмИ по щоках
у тих лісах,
що по нас зостануться...
Колись Хтось Спитається,
Що По Тобі Лишається...
Так станеться -
Світ, як струна натягнеться
І.......................
репне зелений горіх
привідкривши світу
нОве своЄ зЕрня...
