Шляхи безтурботнього каяття,
Шляхи, що шукають морози.
Немає, стражденні, від вас вороття,
Навколо розквітли мімози.
Шляхи протиріч і пустих балачок,
Коли завмирає світанок,
Коли не рядує вже світло свічок
І плач галасливих коханок.
А навкруги гостює обман,
Всесвітня плутлива натура.
Даруєм усмішку мільйон ікебан,
Бо то ідеальна структура.
Шляхи перемог, а поразкам - ні-ні,
Лише перемоги рахуєм.
Чому розчинилось суспільство в пітьмі?
Тому, що себе тільки чуєм...
