Твоє життя згарає, подивись,
Як кожна мить тікає в нікуди.
Ти на своє минуле озирнись:
А що залишиш після себе ти?
Чого добився на свої роки?
Які у тебе цінності в житті?
А час-пісок тікає із руки,
Не повернути вже вчорашні дні.
Не пропускай даремно жодну мить,
І кожен новий день живи сповна.
Нехай життя вирує і кипить,
А ти всі почуття допий до дна.
Ти сам себе обмежуєш, звільнись,
Відкрий для себе новий горизонт.
Злови пустунку-долю. Посміхнись.
Ти досягнеш тепер нових висот.
Будуй своє життя як хочеш ти,
І пам’ятай свою мету щодня.
Її реально втілити. Іди.
Не зупиняйся. В русі є життя.
07.08.2012 р.
це вірш у моєму стилі) повністю солідарний з тобою, хороший вірш! тільки мене смущає слово "згарає", думаю, що правильніше буде - "згорає", або "згаряє"...)
Альбіна Кузів відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за солідарність))) люблю людей, які солідарні зі мною)) ну... чесно, мені слово подобається... і мій ворд (словник) до нього не має претензій))...
може, я чогось не бачу... 
