Твоє життя згарає, подивись,
Як кожна мить тікає в нікуди.
Ти на своє минуле озирнись:
А що залишиш після себе ти?
Чого добився на свої роки?
Які у тебе цінності в житті?
А час-пісок тікає із руки,
Не повернути вже вчорашні дні.
Не пропускай даремно жодну мить,
І кожен новий день живи сповна.
Нехай життя вирує і кипить,
А ти всі почуття допий до дна.
Ти сам себе обмежуєш, звільнись,
Відкрий для себе новий горизонт.
Злови пустунку-долю. Посміхнись.
Ти досягнеш тепер нових висот.
Будуй своє життя як хочеш ти,
І пам’ятай свою мету щодня.
Її реально втілити. Іди.
Не зупиняйся. В русі є життя.
07.08.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355954
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: Альбіна Кузів