Знов подія у шкільній родині.
Тут зібралось майже все село.
Ювілейне свято гостей нині
На шкільне подвір’я привело.
Тут б’є бездонне джерело,
Вирує океан науки
Й по курсу впевнено ведуть
Дітей учительськії руки.
Тут не одне вже покоління
Ввібрало в себе знань проміння –
Навчилось думати, читати,
Лічити, креслити, писати.
Сто десять років Залуквянська школа
Несе науки світло між людей,
Запалює до пізнання бажання,
Навчає грамоти дорослих і дітей.
Знання, що сіють тут, як квіт,
Випускники несуть у світ,
Примножуючи цілий вік,
Усе життя із року в рік.
Спішить до нас сільська громада
Сьогодні у ранковий час.
Ми раді бачити всіх, друзі,
Та привітати з святом вас.
А ювілей у нас подвійний
І радості немає меж!
В приміщення, де ми вчимося,
Сьогодні іменини теж.
Воно вітає сорок років,
У своїх стінах школярів.
Люб’язно й радісно приймає
Дітей, батьків, учителів.
Вже сорок років в світлих класах
Життя вирує – гамір й шум,
А це подвір’я перебуло
Уже не раз і щастя, й сум.
Вже сорок років дзвоник тут лунає
А на перервах – пустощі та крик.
Дитинство наше в стінах цих минає,
І хтось іде із школи кожен рік.
Хай не чує серце втоми!
Ювілей – всього лиш коми
У прожитому житті,
Адже треба далі йти.
Це зрілість завжди і в усьому:
В великому і у малому,
Це досвід великої праці,
Це успіх й досягнення наші.
Вік цей зовсім не великий,
Якщо душею не старіти.
Тож буде наша школа вчити,
Допоки буде людство жити.
В віках красуйся, люба школо,
Плекай Вкраїни гордість й цвіт.
Бажають нині всі навколо
Тобі ще не одних сто літ!
