Хто ти? Сонце?
Я більше не небо.
Просто більше нічого не треба.
Тільки трохи вдихнути і стоп.
Все забути.
Зірватися знов у безодню твоєї любові.
Не питати дурниці у долі.
Просто з іскри згоріти в вогні.
Наче ми в цьому світі одні.
Сонце,ти?
Я вже більше не небо.
Бо мені трохи більшого треба.
Просто щастя твого на Землі.
В морі, там, де ідуть кораблі.
У єдине зливатися вдвоє.
І нічого,крім нас і любові.
Де ти,сонце?
Крізь небо вві сні.
Наші душі достатньо міцні.
Все життя зав’язати навічно.
Замість сонця запалимо свічку.
І не сонце тепер, і не небо.
Нам,крім серця,нічого не треба.