Лечу думками через океан,
Несу тобі частинку свого серця,
З якого розливається любов,
Як талі води навесні з озерця.
Душею лину я у дальню даль.
Несу привіт із рідної Вкраїни,
Де у ночі співають солов’ї
І всюди квітне пишно цвіт калини.
Обіймами лечу на материк,
Де мають відродитися надії,
Спішу розкрити їх із вірою у те,
Що здійсняться, нарешті, твої мрії.
Цілунком лину ніжним і сумним.
Його не спинять відстань, час, негода.
Здоров’я, щастя, успіх, довгий вік
Для тебе я благатиму у Бога.
Голубкою лечу на край землі.
Не знають втоми материнські крила.
Несу своє благословення, щоб воно
Твоєї долі підняло вітрила.
Словами лину я в чужі краї.
Несу підтримку і тепло родини,
Щоб ти не відчувала самоти
В розлуці з нами жодної хвилини.
Промінням сонця я лечу крізь млу,
Щоб ласкою всі дні твої зігріти,
Щоб освітити всі шляхи й стежки,
Якими будеш, донечко, ходити.
Зорею лину ясною туди,
Де ніч все тихо хусткою накрила.
І, пильно стежачи навкруг із вишини,
Оберігатиму твій сон, дитино мила.
Сховаю від усіх я тугу й жаль
І сміхом замаскую свої сльози,
Й молитимусь, щоб, рідная, тебе
Скрізь обминули всі життєві грози.
ID:
340730
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 30.05.2012 09:03:13
© дата внесення змiн: 01.06.2012 14:57:11
автор: палагняк
Вкажіть причину вашої скарги
|
