В кожному домі зникають знайомі обличчя
А я йду містом, і чую мелодію, що мене кличе
Обернусь до вітру, так просто спиною
І знаю, що ти тихенько йдеш далі за мною.
Йде квітень місяць, весна набирає силу
Я забув те, що мене ти просила
А просила, так - разом полетіти увись
А я відповів «Ти повір і міцніш пригорнись».
І небо підкорилось нам, усміхалось щиро
І бачили, як вітер кидає хмарами криво
Відчули те, що радує кожного дня
Те що знову запалює кохання вогня…