Чи ви чули, люди, новину?
Стукнуло сто років чабану.
Все життя й робив, що вівці пас...
Привітали його друзі і в цей раз.
Десь на радіо знайшли куму свою -
братиме у діда інтерв'ю.
Дід приїхав із карпатських гір -
в центрі Львова радіоефір.
Посадили його за стола
та питать ведуча почала:
- Ви були у всіх карпатських селах.
Чи траплялись випадки веселі?
Каже дід: "Було, давно було,
я овечок пас за все село.
Всіх пригнали я і ще Хома,
дивимось: одної десь нема.
Хочте мені вірте, хочте ні -
всім селом шукали аж три дні.
Як знайшли - забили, та й усе:
більш її гулять не понесе.
Думає ведуча: хоч ти плач,
утікає радіослухач.
Та й гадає: може, ще мине?
- Чи траплялось, діду, щось сумне?
Каже дід: "Було, давно було,
я овечок пас за все село.
Як усіх пригнали під кінець,
десь був загубився баранець.
Я би вам брехати не хотів -
всім селом шукали аж п'ять днів.
А як відшукався баранець,
тут-то йому і настав кінець.
Думає ведуча: їй гаплик -
чути з коридору шефа крик.
На очах надія раптом зблисне:
- Чи траплялось, діду, щось трагічне?
Каже дід: "Було, давно було,
я овечок пас за все село.
Тут вже не до сміху, скажу вам,
бо тоді я загубився сам..."
