Не плач, о діво, бо війна це благо,
Бо твій коханий руки скорчив до небес
І з ляку кінь помчав без вершника.
Не плач.
Війна це благо.
Там хрипло б’ють полкові барабани,
Жадають бою душами малі,
Народжені лиш для муштри та смерті.
Над ними слава несподівана витає.
Величний бог війни, а царством його
Те поле є, де трупів тисяча лежить.
Не плач, дитино, бо війна це благо,
Бо тато твій в окопі жовтім рухнув,
Схопивсь за груди, захлинувсь і вмер.
Не плач.
Війна це благо.
Мов полум’я, полоще вітер полку стяг –
Орел із гребенем багряно-золотим.
Народжені чоловіки ці для муштри та смерті.
Вкажіть їм на достойність бійні,
Втовкмачте їм майстерність вбивства,
Й про поле те, де трупів тисяча лежить.
О мати з серцем ґудзиком приречено пришитим
На дорогий осяйний саван сина,
Не плач.
Війна це благо.
--------------------------------------------------------
War Is Kind
Do not weep, maiden, for war is kind.
Because your lover threw wild hands toward the sky
And the affrighted steed ran on alone,
Do not weep.
War is kind.
Hoarse, booming drums of the regiment,
Little souls who thirst for fight,
These men were born to drill and die.
The unexplained glory flies above them,
Great is the Battle-God, great, and his Kingdom -
A field where a thousand corpses lie.
Do not weep, babe, for war is kind.
Because your father tumbled in the yellow trenches,
Raged at his breast, gulped and died,
Do not weep.
War is kind.
Swift blazing flag of the regiment,
Eagle with crest of red and gold,
These men were born to drill and die.
Point for them the virtue of slaughter,
Make plain to them the excellence of killing
And a field where a thousand corpses lie.
Mother whose heart hung humble as a button
On the bright splendid shroud of your son,
Do not weep.
War is kind.
