Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Осіріс: Тим, хто йде за нами - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Полум`яне серце, 27.03.2012 - 19:04
Класно! І,справді,скільки не зарікаєшся,що більше не будеш допомагати невдячним,а все ж знову й знову допомагаєш,бо доброта в тобі перемагає
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння та комент!!!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не зрозумів яка дивовижа, але всерівно радий Вашому візиту та коменту!!! Заходьте!
Samkovitch, 20.03.2012 - 14:12
Вдале порівняння. Дякую!В Сізіфа вибору нема, Я і у нас, і недарма. Як тільки впустиш камінюку, Так і життя летить в багнюку. Наталя Данилюк, 20.03.2012 - 12:00
Як послизався поруч хтось,Негайно подавали руку. Йому на краще – нам, на муку… Бо так у нас воно велось... «Спасенний», з вдячністю лишав На нас свою гранітну брилу. Й сорочку вдягши білокрилу, Легенько догори злітав... -мудрі,виважені думки і висновки. Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ням, ням! Дякую, але щось останнім часом довелося у брючному ремінці новий отвір пробивати?! Мабуть зимово-закатковий холодильнико-опівночіоб'їдальний депресняк дається в знаки!?! Спасибі за добрі слова!!!
А.Б.В.Гість, 20.03.2012 - 10:43
Дуже емоційно і відповідально!Проте Біблія радить: Ви сильні, несіть тягарі слабких! Це вам зарахується. Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я розумію. Але як бути, коли битий небитого тягар цурпелить, і так все життя??? А "небиті" щей канчуками Законів з Ради підганяють?! Дякую за змістовний комент!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мене, те ж саме - так і не зняв піонерського зашморгу хлопчика Помагая! Дякую за комент!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правильно, що не погоджуєтесь! Це ж моя думка, а не аксіома! Дякую за візит та цікавий комент!!!
Валя Савелюк, 20.03.2012 - 08:08
Бо так у нас воно велось.Разом з своїм, тягар чужий Штовхали розкришивши зуби, Не за п’ятак, чи мідні труби – Моралі кодекс був такий. -- знайомо... вірш сильний думкою, словом і баченням Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за ранковий візит та приємний комент, що надихає!!!
|
|
|