Мить прощання - мить духовного страждання.
Люблю тебе - не визнаю,
Брешу собі.
Ось так лежу я біля тебе
І мовчки всю люблю.
Тулюсь до тебе - ти до мене,
А час негідник грає не для нас,
Пролітають ці короткі секундою хвилини.
Вже п'ята ранку,
Пора йти.
О Боже - хочеться кричати
- спини цю мить бажання бути разом!
І ось дивлюсь в її небесні очі...
Серце крається на частки,
Ці очі повні сліз гарячих...
Обнімаю міцно,
Хочеться усе змінити.
Та як спинити цей потік?..
І ось прийшов момент розлуки
В 1000 км.
Про-множені в далекі дні,
А може й у роки...
Лишаюсь сам...
І совість гризтиме мене
За несказане -
люблю...02.07.11р.
