Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Інга Хухра: Відчайдушний крок - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артур Сіренко, 31.05.2012 - 01:30
Цікаві образи. Він теж філософ - цей Місяць.... Він і зараз зазирає у вікно....
Warik666, 05.11.2011 - 01:10
Та я взагалі сприйняв за щось... незрозуміле. "Вона падала повільно вниз" - в ньому, зрозуміло. Але якось нелогічно. Не розумію.Ширма ? Поясни Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ітак... перша частина!!! створюється атмосфера міста в жовтні, морозець, місяць... Дівчині боляче... "душа моя зодягнена у біль у складку"... перехожим майдуже у них своє... на серці латка на рані... але за душею героїні ховається стільки доброти і тепла, що це може зігріти весь світ... така глибока ця людина... з тих, що змінити світ прагнуть.... і те тепло справді чогось та варте... Друга частина. Персоніфікуються неживі предмети:місяць,ліхтар... передається амосфера байдужості і несприйняття НЕ ТАКОЇ ЯК УСІ людини іншими.... світом.... лише ліхтар був свідком того, як ця людина втратила надію та віру вмить.... зблід, холодний піт від напруги... "Зрадницьки тремтіло тіло."- вона боялась, не хотіла,"Вона падала повільно вниз. У грудях більше не боліло.", але їй довелося зрадити своїм принципам і позиціям життєвим, світ не приймав її такою, у неї був один єдиний вибір, або світ вбє її, або вона зіграє за його правилами......... ЦЕ ОБРАЗИ! ЯКИЙ СУЇЦИД???!!!! якщо б це суїцид був я б не віднесла це до рубрики "філософія" Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не зовсім... це ширма.. але як для кого...залежить в кого глибше сприйняття, а хто сприймає поверхню.. ти сприйняв поверхню...
|
|
|