Місто загорнулось в тепле покривало.
Натягнув на вуха місяць шапку.
Прохолодно ночами у жовтні стало.
А колись в цей час мені ще було жарко.
Морозець по шкірі.
І душа моя зодягнена у біль у складку.
Перехожі зовсім збайдужілі.
Не помітили на грудях неохайну латку.
Я ховаю за душею статки.
Те тепло, що там холоне
Здатне обігріти світ. Воно чогось та варте...
Місяць кутався в пальто.
Зникали у домівках люди.
Не приймав її ніхто.
Боліло в грудях.
У жовтневих кольорах ліхтар небесний зблід.
Бідолаха дуже змерз. Та на чолі блищав холодний піт.
Зрадницьки тремтіло тіло.
Вона падала повільно вниз.
У грудях більше не боліло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290788
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2011
автор: Інга Хухра