Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дощ: До отчого дому - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зустріч із дитинством завжди викликає щем. Дякую!
Наталя Данилюк, 27.10.2011 - 16:29
Дуже зворушливо. Куди б не закинула нас доля,всі дороги всеодно ведуть до отчого дому,бо там наш прихисток і найсвітліші роки нашого життя. Так щемливо Ви змогли передати ностальгію за рідною хатою.
Валя Савелюк, 27.10.2011 - 11:25
...Знайти непросто істину в житті,Іще трудніш її не загубити,... коли вмер мій тато -- усього лиш в 57, я пережила таку дивну пригоду -- спочатку заблукала в центрі Києва і просто не знала як мені добратися до себе додому, тому сиділа і страждала жорстоко (через несподівану звістку про татову смерть) на якійсь випадковій лавочці... і от на тій лавочці я побачила своє життя, чи свій світ, у формі кола -- і половина цього, наповненого світлом кола, -- згасла -- і я розуміла, що з татовою смертю я втратила половину свого життєвого простору, свого світу... отаке було зі мною сталося... на тій лавочці мене знайшов друг мій тодішній і доправив до дому, виявилося, що сиджу я поруч з входом до метро, але впізнати місцину ніяк не можу... |
|
|