Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: команданте Че: день траура - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лана Тонева, 18.07.2011 - 15:46
Вот и верь после этого, что "смерть - это то, что бывает с другими" (с).."утрата «любимых» сравнима лишь с собственным Адом." согласна... команданте Че відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
*начинает удивлять наша "солидарность" /естессно приятно удивлять/
Biryuza, 18.07.2011 - 14:32
моторошне трохи...але в цьому вся сіль.так, наша егоїстична сутність завжди змушує нас триматись за тих, хто мусить звідси піти... і ми робим з смерті дійсно собственный Ад...( ключове слово - собственный ) бо ж страждаєм не через те, власне, що людина вже витратила себе тут і пішла, а через те, як ми будем без неї..от.. і пофіг нам, що ТАМ їм буде краще..чи не там, а тут...у новій оболонці...ой, заа...занесло мене,вибач. я знов у вірші відчула вітер часу команданте Че відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, ты поняла.. дело не в смерти кого-то и не в своей. дело в пост-осознании этого и в невыносимости бытия, соответственно. можно предположить, что убить себя даже проще чем переживать подобное от кончины любимого человека. но тогда.. ты перекладываешь весь ужас "обрушения гармоничного и комфортного мира" на плечи другого человека. вот тогда можно задуматься кто больше Эгоист, ТЫ /убивающий себя/ или ДРУГОЙ /не принимающий твоей смерти/и то и другое Собственный Ад, нескончаемый.. |
|
|