|
Вийшов власник "жигулів" підкачати шину, -
Бачить дівчина стоїть, чекає машину,
Топчеться на каблуках, із ноги на ногу, -
От, він і пожартував, - зачепив небогу:
- Йди-но, руда, підвезу, від каблуків "збавлю", -
Забагато не візьму, куди хоч доправлю...
Діва зиркнула з-під вій, скривила гримасу
Заволала стьобом слів, злісно, - на всю трасу:
- Слухай, вбогий антиквар, - руда я чи чорна,
"Падай" у свій "суперкар" та газуй моторно, -
Бо, як вернеться мій Стас на своєму авто,
То злетить твій тарантас, - буде не до жарту!..
Не дослухав її далі, - зі словом.....(без літер) ,
Він натиснув на педалі, аж зірвався вітер...
Перейшов у лівий ряд... шморгнув носом (тричі вряд), -
Плюнув іномарці вслід, - вилив зло на всіх підряд:
- О-ба-на, твою державу, - ці шляхи, дороги,
Ці портрети на білбордах... ці копита, роги...
Ці ідеї, ідіоми, розломи, підйоми, -
Оці тіні, оці кризи, - ці життя фантоми -
Довели вже всіх до сказу!.. Став перепочити, -
"Полив" кущик... вдихнув "кисню", що в цигарку влитий...
-----------------------------------------------------
А стосовно сантиментів, то мораль вірша така:
Не робіть експериментів, як узріли пішака!..
ID:
254785
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 19.04.2011 09:48:23
© дата внесення змiн: 22.05.2011 13:23:38
автор: grycha
Вкажіть причину вашої скарги
|
